Ти на моїй шкірі, як тату,
Тече по венах твоя весна.
Як же без тебе тепер, скажи,
Бо ти — моя навіки, одна.
1 куплет
Між нами кілометри, ти знай,
Ця відстань не стирає наш рай.
Я бачу тебе в кожнім вікні,
Де світло тримає тінь на лінії.
Ти — як світанок у місті бетонів,
Моя віра серед порожніх перонів.
Я забуваю, хто я є,хто я є,
Коли дихаю тобою я живий, я є
Приспів
Ти на моїй шкірі, як тату,
Тече по венах твоя весна.
Як же без тебе тепер, скажи,
Бо ти — моя навіки, одна.
2 куплет
Я йду по місту, де час не стоїть,
Де неон тремтить, як наша ніч.
Твої сльози як дощ над пустелею
Що знову навчає мене сміятись і вірить.
Ти — не просто частина мого дня,
Ти — як молитва, що живе щодня.
Ми — як два світи, що шукають межу,
Між любов’ю, страхом і тишею теж.