І так буває

І так буває, що минуле лиш за руку тримає.
І так буває, що мене нема, коли тебе немає.
І так буває, що стукає хтось, а хтось не відкриває.
І так буває, і так буває.

А я граю на останній струні
(при луні)
Такі трагічно-печальні пісні.
Хочеш — слухай, а хочеш — ні…
Мені так все одно, так все одно вже мені.
Та порвалася остання струна
Це все не її, це моя вина!
Й зазвучала тишина,
А від музики лишилася довга луна.

І так буває, що минуле лиш за руку тримає.
І так буває, що мене нема, коли тебе немає.
І так буває, що стукає хтось, а хтось не відкриває.
І так буває, і так буває.

І розсипались акорди, мов скло
Тобі холодно було, а мені пекло.
Впала музика в нічні поля,
Й закрутилась, як платівка, моя земля.
І у тій нічній глибині
Нові зорі вказали шлях мені.
І розтанув біль, що був не мій,
І мелодія заграла у тиші німій.

І так буває, що минуле лиш за руку тримає.
І так буває, що мене нема, коли тебе немає.
І так буває, що стукає хтось, а хтось не відкриває.
І так буває, і так буває.